Letra de Sun of Great Nations Sits down (Декаданс)
О, невмолимі скам'янілі дні Міцна рука над людьми і богами Чигає там, у сірій далині Лягає горами за намиМи подолаєм знов. ще не одні Нам скоряться, над все є вірна криця Та нам також судилося розбиться Колись і десь об гори кам'яніЄ незмінна земля, і усе на ній зміна невпинна Золоте - на світанні, за дня вітряного - срібляне Мідь розтоплена - озеро теж, в надвечірніх годинах І застигле залізо - вночі, у холодних туманахМіцно куте з металів, ще путо ніхто не роздер це Дня і місяця й року чотири пори, а на гльобі В дужих карбах людське неспокійне і жадібне серце І для нього судився довічний почвірний колобіг